Радіоактивність...

Ядерна фізика. Радіоактивність

ПОВТОРЕННЯ

Гіф-картинки

Реакція поділу урану 235 під дією нейтрона

Ядерна фізика - 2

 

Атомне ядро

вчимо ядерну фізику

 

Ядерна фізика. Атомне ядро

1. Складові частинки атомного ядра. Ядра-ізотопи. 

    1.1 Відкриття протона; 

    1.2 Відкриття нейтрона.

Ядерна фізика. Атомне ядро (продовження)

2. Ядерні (сильні) взаємодії: 

    2.1 Ядерні моделі; 

    2.2 Питома енергія зв'язку.

Ядерна фізика - 1

 

Радіоактивність

НОВА (стара) ТЕМА

Урок - лекція №1 

у 11-му класі ЛФМЛ 

 

Ядерна фізика. Початок. 

1. Відкриття явища радіоактивності. 

2. Альфа-, бета-, гама випромінювання та їх властивості.

Урок - лекція №2 

в 11-му класі ЛФМЛ 

Атомне ядро

 

Атомне ядро. 

Енергія зв'язку ядра

Повторюємо вивчене

1. Атомне ядро

За сучасними вимірами, позитивний заряд протона дорівнює елементарному заряду e = 1,60217733·10^–19 Кл, тобто рівний по модулю негативному заряду електрона. У цей час рівність зарядів протона й електрона перевірено з точністю 10^–22. Такий збіг зарядів двох несхожих одна на одну часток викликає подив і залишається однією з фундаментальних загадок сучасної фізики.

Маса протона дорівнює m_p = 1,67262∙10^–27 кг. У ядерній фізиці масу частки часто виражають в атомних одиницях маси (а.о.м.), яка дорівнює 1/12 маси атома вуглецю з масовим числом 12:

1 а.о.м. = 1,66057·10^–27 кг.

Отже, m_p = 1,007276 а.о.м. У багатьох випадках масу частки зручно виражати в еквівалентних значеннях енергії відповідно до формули E = mc². Тому що 1 еВ = 1,60218·10^–19  Дж, в енергетичних одиницях маса протона дорівнює 938,272331 МеВ.

Ядерна фізика

 

Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду
(Ядерна фізика, ...повторення)

Ядерна реакція

Явище радіоактивності було відкрито в 1896 році французьким фізиком А. Беккерелем, який виявив, що солі урану випускають невідоме  випромінювання, здатне проникати через непрозорі для світла перешкоди й викликати почорніння фотоемульсії. Через два роки М. Складовська - Кюрі та П. Кюрі виявили радіоактивність торія й відкрили два нові радіоактивні елементи – полоній і радій.

У наступні роки дослідженням природи радіоактивних випромінювань займалися багато фізиків, у тому числі Е. Резерфорд і його учні. Було з'ясовано, що радіоактивні ядра можуть випускати частки трьох видів: позитивно, негативно заряджені й нейтральні. Ці три види випромінювань були названі α-, β- і γ-випромінюваннями. 

У магнітнім полі α- і β-промені відхиляються в протилежні боки, причому β-промені відхиляються значно більше. В магнітнім полі γ-промені  взагалі не відхиляються.

Мал. 1 Схема досліду по виявленню α-, β- і γ-випромінювань. К – свинцевий контейнер, П – радіоактивний препарат, Ф – фотопластинка, В – магнітне поле

ДЗ №10.2 (11 клас, ІІ семестр)

 

Домашня  Робота № 10.2 (11 клас, ІІ семестр)

ядерна фізика

ДКР № 10.2  виконати, акуратно оформити з поясненням 

та здати на подвійних листочках у вівторок 6.05.2025 року 

до першого уроку в а.301.

Квантова...

 

КВАНТОВА ФІЗИКА - вступ 

 формуємо поняття 

Увага!

Діти. Кому цікаво було на останніх 2-х уроках, то перегляньте відео цих уроків фізики.   :)

Хвильові властивості частинок - 2. 

Урок-лекція №1 в 11 класі ЛФМЛ

1. Хвилі де-Бройля. 

2. Фізичні основи квантової механіки. 

   2.1 Стаціонарне рівняння Шредінгера. 

   2.2 Співвідношення невизначеностей Гейзенберга.

Цікаве у курсі фізики в 11-му класі. 

Урок-лекція №2 в 11 класі ЛФМЛ

1. Хвильова функція квантової механіки. 

2. Кіт Шредінгера. 

3. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга. 

4. Заряд "голого" електрона. 

5. Із "ТЕОРЕМИ ВІРІАЛА".