ДЗ №8

Домашня Робота №8

Атомна та ядерна фізика 
Задачі розв'язати в тоненькому зошиті на середу 7.11.2022 р.

Радіоактивність...

 Ядерна фізика. Радіоактивність

Гіф-картинка

В камері Вільсона знаходиться кусочок (0,3 кубічних сантиметра) радіоактивного мінерала ураніту, котрий містить радіоактивний уран. Мінерал випромінює альфа та бета частинки, рух яких можна спостерігати на "живій картинці" у вигляді хмаринок та прямих ліній.

Інтернет олімпіада з фізики

Інтернет олімпіада з фізики

2-й заочний тур

Всеукраїнська учнівська Інтернет-олімпіада з фізики у 2022/2023 навчальному році відбудеться на базі УФМЛ (Київ).

Олімпіада відбудеться відповідно до Положення про 

Всеукраїнські учнівські Інтернет-олімпіади, 

затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

9 клас

Атомне ядро

Атомне ядро. 

Енергія зв'язку ядра

1. Атомне ядро

За сучасними вимірами, позитивний заряд протона дорівнює елементарному заряду e = 1,60217733·10^–19 Кл, тобто рівний по модулю негативному заряду електрона. У цей час рівність зарядів протона й електрона перевірено з точністю 10^–22. Такий збіг зарядів двох несхожих одна на одну часток викликає подив і залишається однією з фундаментальних загадок сучасної фізики.

Маса протона дорівнює m_p = 1,67262∙10^–27 кг. У ядерній фізиці масу частки часто виражають в атомних одиницях маси (а.о.м.), яка дорівнює 1/12 маси атома вуглецю з масовим числом 12:

1 а.о.м. = 1,66057·10^–27 кг.

Отже, m_p = 1,007276 а.о.м. У багатьох випадках масу частки зручно виражати в еквівалентних значеннях енергії відповідно до формули E = mc². Тому що 1 еВ = 1,60218·10^–19  Дж, в енергетичних одиницях маса протона дорівнює 938,272331 МеВ.

Ядерна фізика

Радіоактивність 

Закон радіоактивного розпаду

(Ядерна фізика)

Ядерна реакція 

Явище радіоактивності було відкрито в 1896 році французьким фізиком А. Беккерелем, який виявив, що солі урану випускають невідоме  випромінювання, здатне проникати через непрозорі для світла перешкоди й викликати почорніння фотоемульсії. Через два роки М. Складовська - Кюрі та П. Кюрі виявили радіоактивність торія й відкрили два нові радіоактивні елементи – полоній і радій.

У наступні роки дослідженням природи радіоактивних випромінювань займалися багато фізиків, у тому числі Е. Резерфорд і його учні. Було з'ясовано, що радіоактивні ядра можуть випускати частки трьох видів: позитивно, негативно заряджені й нейтральні. Ці три види випромінювань були названі α-, β- і γ-випромінюваннями. 

У магнітнім полі α- і β-промені відхиляються в протилежні боки, причому β-промені відхиляються значно більше. В магнітнім полі γ-промені  взагалі не відхиляються.

Мал. 1 Схема досліду по виявленню α-, β- і γ-випромінювань. К – свинцевий контейнер, П – радіоактивний препарат, Ф – фотопластинка, В – магнітне поле

ДЗ №7

Домашня Робота №7 

Атомна фізика (початок)
Задачі розв'язати в тоненькому зошиті на 30.11.2022 р.

Атомна фізика. Вступ

Дослід Резерфорда.

Ядерна модель атома. 

Квантові постулати Бора

конспект-тези

 

1. Ядерна модель атома.

Відкриття складної будови атома - найважливіший етап становлення сучасної фізики, який позначився на ньому та її наступному розвитку. У процесі створення теорії будови атома, яка пояснила атомні спектри, відкрито нові закони руху мікрочастинок - закони квантової механіки. 

Не відразу вчені дійшли правильного розуміння будови атома. Після перших експериментів можна було робити висновки про складну будову атома і наявність в його структурі електричних зарядів. Ці результати отримано М. Фарадеєм 1833 року під час вивчення законів електролізу. 1897 року Дж. Томсон у результаті експериментів з вивчення електричного розряду в розріджених газах явища фотоефекту відкрив електрон. Він виміряв важливу характеристику цієї частинки - питомий заряд - 

e/m = 1,76·10^-11 Кл/кг. 

Американський фізик Міллікен 1909 року дуже точно виміряв заряд електрона. Він виявився однаковим у всіх електронів і дорівнює: 

e = – 1,6·10^-19 Кл.

Маса електрона є приблизно в 2000 разів меншою за масу одного з найлегших атомів - атома водню - і дорівнює 

m_e = 9,1·10^-31 кг. 

ДКР №4 (9 клас)

Домашня Контрольна Робота №4 

 Механічні коливання та хвилі 
на середу 23.11.2022 р. 

3.1.1; 3.1.2; 3.1.3 а); 3.1.5; 3.1.6; 3.1.7; 

3.1.9; 3.1.11; 3.2.2; 3.2.3; 3.2.5; 3.2.12.

БАЖАЮ УСПІХУ!

ЕМХ

 Електро-магнітні хвилі

Джеймс Клерк Максвелл

Через 2 століття після відкриття Ньютоном рівнянь руху матеріальних тіл геніальний англійський фізик Джеймс Клерк Максвелл отримав рівняння, які описують динаміку нової форми матерії – електромагнітного поля. Таким чином були повністю встановлені теоретичні основи класичної фізики.

Отже Максвел створив теорію електромагнітного поля, яка дозволила з єдиної точки зору пояснити електричні та магнітні явища. В її основі лежать чотири рівняння (з ними будемо знайомитись пізніше).

ВИСНОВКИ- наслідки теорії Максвелла

1. Взаємодія між зарядами здійснюється через електромагнітне поле; поділ на електричне та магнітне поле є доволі умовний, оскільки величини Е та В залежать від вибору інерціальної системи відліку (ІСВ).

2. Електромагнітне поле може існувати самостійно – без електричних зарядів та струмів.

3. Будь-яка зміна електромагнітного поля з часом супроводжується його зміною в просторі – тобто поширюється у просторі у вигляді електромагнітних хвиль.

4. Електромагнітні хвилі поширюються у вакуумі зі швидкістю с = 300 000 км/с. Швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі залежить від властивостей середовища

Стояча хвиля

  Механічна стояча хвиля 

Встановлення стоячої хвилі

Особливим випадком інтерференції є утворення стоячих хвиль.

Стоячі хвилі – це результат накладання двох біжучих когерентних хвиль з однаковими амплітудами, які поширюються назустріч одна одній.  

Характерною особливістю стоячих хвиль  є наявність у ній вузлів, у яких  амплітуда хвилі дорівнює нулю, та пучностей, у яких амплітуда максимальна, причому положення вузлів і пучностей залишається незмінним у просторі.

Лабораторна робота №3

Лабораторна робота №3

"Дослідження коливань
математичного маятника"

Мета роботи: Дослідити коливання математичного маятника та встановити залежність його періоду від амплітуди. 

Обладнання: модель математичного маятника, лінійка, секундомір.

Вказівки до роботи

1. Встановити залежність періоду коливань математичного маятника від амплітуди.

2. Результати експерименту подати графічно.

3. Обчислити похибки експеримену.

4. Зробити відповідні висновки.

Лабораторну роботу №3  

 виконати на вівторок 15.11.2022 р., відповідно оформити та здати до першого уроку.

Бажаю успіху!